Календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 10 класу Рівень стандарту

Світова література 10 клас

На навчальний рік – 35 год.

На тиждень – 1 год.

На текстуальне вивчення художніх творів – 27 год.

На контрольні роботи – 3 год.

На роботи з розвитку мовлення – 2 год.

На уроки позакласного читання – 1 год.

Резервний час – 2 год.

№	Тема уроку	Рівень компетентностей учня	Дата
1. Вступ. Із літератури реалізму (7 год.)
1.	ВСТУП. Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст.  Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури, його зв'язок із розвитком природничих наук. Майстри соціальної прози: Стендаль, О.Бальзак, Г.Флобер, Ч.Діккенс, Генрі Джеймс, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов та ін. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст. ТЛ «соціально-психологічна проза».	Учень (учениця): називає основні риси та етапи літературного процесу ХІХ ст. (взаємодія романтизму і реалізму, домінування реалізму, поява модерністських явищ). пояснює особливості соціально-психологічної прози ХІХ ст., роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст.; називає найвизначніших представників соціально-психологічної прози ХІХ ст.; обґрунтовує твердження про те, що ХІХ ст. є «золотою добою» класичного роману. ТЛ Дає визначення поняття «соціально-психологічна проза».
2.	Стендаль. Життєвий і творчий шлях письменника. Синтез романтизму й реалізму в його творчості.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху Стендаля та місце в ньому роману «Червоне і чорне»; висловлює судження про багатозначність назви роману; визначає провідні риси характеру Жульєна Сореля та головні етапи формування його особистості; порівнює суспільні закони й звичаї у Вер’єрі – Безансоні - Парижі; розповідає про своєрідність втілення теми кохання у романі; зіставляє жіночі образи твору; визначає риси романтизму і реалізму в романі. ТЛ Висловлює судження про жанрові особливості соціально-психологічного роману, а також про психологізм твору.
3.	Роман «Червоне і чорне», поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації.
4.	Конфлікт головного героя Жульєна Сореля з суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту.
5.	Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля. ТЛ психологізм твору.
6.	РЗМ №1. Складання анкети головного героя, цитатних характеристик.
7.	Контрольна робота №1.
Зошити
Тематична
1.1. Із літератури реалізму. Бальзак. Достоєвський (7 год.)
8.	Онорé де БАЛЬЗÁК. Життєвий і творчий шлях письменника.  Бальзак і Україна. Бальзак – видатний французький письменник, за­чинатель соціального реалістичного роману. Поєд­нання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст., її проблематика і структура.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому повісті «Гобсек»; характеризує творчість французького письменника Бальзака як визначне явище світової літератури ХІХ ст.; відзначає зв’язок його життя з Україною; пояснює, чому «Людську комедію» Бальзака називають “енциклопедією життя Франції першої половини XIX ст.”; визначає місце повісті «Гобсек» у творчому доробкові Бальзака; наводить приклади поєд­нання в образі Гобсека елементів реалізму (детальний опис операції позики грошей, точність фіксації кількості відсотків за конкретну фінансову операцію лихваря тощо) і романтизму (самотність і загадковість багатія: достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал); аналізує особливості втілення мотиву влади золота в повісті «Гобсек»: золото стало новим володарем світу, на зміну владі аристократів іде влада “гобсеків”, капіталістів («Золо­то – ось душа вашого нинішнього суспільства»); визначає особливості композиції повісті (роль прийому обрамлення: історія про Гобсека «взята в рамку» опису розмови у салоні віконтеси де Гранльє); характеризує роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій твору (він об’єктивно відтворює події, висловлює власне ставлення до героїв і ситуацій, що створює особливу атмосферу задушевності розмови і вірогідності оповіді); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
9.	Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті. Композиція і стиль твору.
10.	Контрольний твір
11.	Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ. Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Достоєвського як одна з вершин ро­сійської і всесвітньої літератури. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Злочин і кара»; називає характерні риси літератури реалізму (правдиве зображення дійсності, аналітичний підхід до зображуваного і т.д.); визначає творчість російського письменника і філософа Достоєвського як одну з вершин ро­сійської і всесвітньої літератури; акцентує увагу на значному філософському (розвінчання теорії агресивного індивідуалізму: “тварь я дрожащая или право имею”) і етич­ному (співчуття до «знедолених і ображених») потенціалі роману “Злочин і кара”; простежує і підтверджує цитатами з тексту еволюцію образу Раскольнікова; висловлює власні судження щодо теорії сильної особис­тості, “надлюдини” і підтверджує їх прикладами і цитатами з тексту; розкриває особливості системи образів роману, зокрема – знаходить у Родіона Раскольнікова і Соні Мармеладової спільне (обидва вчинили переступ проти суспільних законів і норм: він став убивцею, а вона – повією) і різне (вона пожертвувала собою заради інших, а він пожертвував іншими заради себе); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. Висловлює судження щодо символіки  назви твору; ТЛ Дає визначення поняття «роман» і його різновидів, зокрема «психологічного роману», «філософського роману». Домашній твір
12.	Роман «Злочин і кара» як утілення нового, полі­фонічного типу художнього мислення. Філософські, етич­ні й естетичні погляди письменника та їхнє втілення в художніх творах. ТЛ «роман» і його різновидів, зокрема «психологічного роману», «філософського роману».
13.	Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особис­тості, «надлюдини». Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини.
14.	Система образів роману, значення і символіка його назви.
Зошити
Тематична
1.2.  Із літератури реалізму. Толстой (6 год.)
15.	Лев ТОЛСТÓЙ  Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можли­востей реалістичної літератури. Духовні й творчі шукання та здобутки письменника.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Анна Кареніна»; визначає творчість Л.Толстого як найповніший вияв можли­востей реалістичної літератури; виділяє ключові епізоди  роману (зустріч Анни і Вронського на вокзалі, побачення Анни з сином тощо); називає основні проблеми твору: роль сім’ї у житті людини (“мысль семейная” /Л.Толстой/); пошуки основ міцних сімейних стосунків (“усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму”); право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, передовсім дітьми (доля Сергія Кареніна та маленької Ані) і т.д.; характеризує образи головних героїв твору в їхній психологічній глибині (насамперед – суперечливий образ Анни; крім того – образи Олексія Кареніна, Стіви Облонського, Вронського, Левіна; доводить, що проблематика роману “Анна Кареніна” має загальнолюдське значення; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
16.	Роман «Анна Кареніна». Образи-характери роману, пластичність змалюван­ня і психологічна глибина.
17.	Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова.
18.	Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. “Діалектика душі” толстовських героїв.
19.	РЗМ№2. Диспут «Роль сім’ї у житті людини»
20.	Контрольна робота №2.
Зошити
Тематична
Тема  2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст.(8 год.)
21.	Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії сер. ХІХ ав. Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики (М.Некрасов). Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш.Бодлера, В.Вітмена, Ф.Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (група «Парнас», творчість А.Фета). Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Т.Л. Поняття про декаданс.	Учень (учениця): розповідає про провідні шляхи розвитку поезії середини-другої половини ХІХ ст. висловлює власне судження про  етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики; розмірковує  про феномен «чистого мистецтва» у поезії, а також про  світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі  середини – другої половини XIX ав.; ТЛ Дає визначення поняття «декаданс».
22.	Волт ВÍТМЕН (Вірші за вибором учителя) Життєвий і творчий шлях письменника. Вітмен – американський поет-новатор. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями  та трансценденталізмом.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; пояснює, чому американця Волта Вітмена називають великим поетом-новатором; пояснює, чому “Пісня про себе» вважається програмовим твором поета (у ній яскраво втілені особливості стилю і світогляду Вітмена); виразно читає і аналізує вірші В.Вітмена. ТЛ Дає визначення поняття «верлібр».
23.	Збірка “Листя трави», її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібру). “Пісня про себе» – програмовий твір поета. ТЛ «верлібр».
24.	Шарль БОДЛÉР Життєвий і творчий шлях письменника. Бодлер – французький поет другої по­ловини XIX ав., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка “Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки “сучасної краси», “видобування краси зі зла» в поезії Бодлера. ТЛ «символ», «декаданс», «натуралізм», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника; розповідає про модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ав.; пояснює, що Бодлер був водночас і пізнім романтиком і одним із зачинателів символізму; характеризує естетичні погляди Бодлера, втілені у збірці «Квіти зла»; висловлює судження про те, в чому полягає своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп” у поезії «Альбатрос»; пояснює, в чому полягає філігранність поетичної техніки і формальна довершеність вірша “Вечорова гармонія”, завдяки яким художнім засобам зреалізовано його “авію вальний” (сугестивний) вплив на читача/слухача; наводить приклади втілення рис символізму в поезіях Бодлера; виразно читає і аналізує вірші Бодлера. ТЛ Дає визначення понять «символ», «декаданс», «натуралізм», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».
25.	Традиційність і своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп» у поезії “Альбатрос». Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія”. Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів (“Відповідності”).
26.	Із поезії французького символізму Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне нова­торство символістів. Поль ВЕРЛÉН “Забуті арієти», “Так тихо серце плаче…”, “Поетичне мистецтво”. Поняття про символ. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб симво­лістської поезії. ТЛ «символізм», «сугестія».	Учень (учениця): характеризує в найзагальніших рисах символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст.; визначає музичність як важливу ознаку віршів Верлена, засіб прямого вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого; тлумачить поняття сугéстія (навіювання), визначає її як важливий художній засіб симво­лістської поезії (поети-символісти прагнучи передати те, що не висловиш звичайним словом, навіювали невизначене, позбавлене чіткого сенсу й обрисів (“про неясне говорили неясно”); висловлює судження про причини зменшення питомої ваги інформаційно-розповідної функції поетичної мови у віршах символістів і активізації функції сугестивної;  наводить конкретні приклади використання символів у поезіях Верлена або Рембо (наприклад, п’яний корабель із однойменного вірша А.Рембо) як основ­ного засобу поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування; виразно читає і аналізує вірші Верлена й Рембо. ТЛ Дає визначення понять «символізм», «сугестія».
27.	Артюр РЕМБÓ “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.
28.	Контрольна робота №3
Зошити
Тематична
Тема 3. Роман ранньомодерністської доби (6 год.)
29.	Óскар УÁЙЛЬД «Портрет Доріана Грея». Життєвий і творчий шлях письменника. Уайльд – письменник англійського раннього модернізму.	Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Портрет Доріана Грея»; пояснює, чому англійця О.Уайльда називають письменником англійського раннього модернізму (передовсім, підкреслюючи естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю); визначає роман “Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості Уайльда: саме в цьому романі риси естетизму, поетизація краси як сенсу й основного завдання мистецтва втілилися найповніше; характеризує “Портрет Доріана Грея” як інтелектуальний роман і вказує на головні філософсько-естетичні та моральні проблеми твору: співвідношення краси й моралі, чи може краса бути вільною від моралі, як таке вивільнення діє на особистість; ТЛ Дає визначення понять «естетизм», «інтелектуальна проза», «парадокс».
30.	Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.
31.	«Портрет Доріана Грея» як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору.
32.	Риси інтелектуального роману. ТЛ «естетизм», «інтелектуальна проза», «парадокс».
33.	УПЧ№1. Кнут Гамсун. Пан.
34.	Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу	Учень (учениця): називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів; повторює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу);
35.	Резерв